Рік тому, приблизно в цей самий час, до мене в кабінет зайшов молодий військовий. Не впізнати його було неможливо – Влад Рибка! Було враження, наче він досі навчається в коледжі: зовсім не змінився, та ж сама посмішка, ті ж жарти… Тільки форма. Хоча пройшло на той час вже 9 років після закінчення ним коледжу. Випускник 2017 року, група МГУ-13.
Розповідав про службу, про те, як вважався зниклим безвісти але вийшов з оточення. Постійно згадував маленького сина, який зараз знаходиться за кордоном. Пив чай з цукерками і не міг наїстися, постійно вибачався, що «тягне на солодке».
Пройшов рік… Маємо страшні новини.
Знову зник безвісти. Зі слів тих, хто був поряд, в живих не залишилося нікого.
Згадайте ще раз Рибку Владислава Валерійовича, 29.03.1997 року народження, якому тепер назавжди 28.
